Нам обом по 55 років. Чоловік пішов до 42-річної жінки. Я думала про те, що ж я зрозуміла після того, як мій чоловік пішов до іншої жінки. І я змогла виділити 5 основних фактів.
Перше – треба любити себе
Я зрозуміла, що не любила себе. Ось правда. Я намагалася здебільшого доглядати чоловіка, дітей. Думала, що добра дружина – це та, яка і приготує, і випере, і вислухає. Але виявилося, що це нікому не потрібно. У шлюбі необхідно бути трохи егоїсткою. Потрібно озвучувати свої бажання, вимоги. Інакше чоловік звикає, що він цар. Адже насправді, поруч із царем має бути цариця, а не прислуга (у моєму випадку був саме другий варіант).
Друге – на чоловіку світ клином не зійшовся. Є й інше життя, окрім чоловіка
Моєю помилкою було також те, що я дуже багато часу присвячувала чоловікові. Потрібно було завжди мати своє життя, хобі. І тоді було б більше поваги та страху мене втратити.
Третє – якщо чоловік йде, то можна видихнути і почати жити для себе
Якщо чоловік іде, то це його рішення. Не треба нікого і ніколи примушувати залишитись. Не треба благати зберегти сім’ю заради дітей, заради того, що подумають люди і таке інше. Нехай собі думають, що хочуть. Про вас поговорять 5 хвилин та перестануть, а вам жити далі. Тому, якщо чоловік пішов, значить настав час жити і дихати далі (і намагатися насолоджуватися життям).
Четверте – не пробачати, якщо проситиметься назад
Якщо чоловік вирішив піти, погуляв і проситися назад, то залиште його за порогом. Зрадив один раз – зрадить і ще один, і другий, і третій. Потрібно поважати себе і не перетворюватися на підстилку для ніг.
П’яте – не шукати іншого чоловіка, аби тільки не бути одній
Не потрібно робити ще дурнішу помилку – відразу ж шукати іншого чоловіка. Навіщо? Самотність теж може бути прекрасною. Навіщо створювати видимість стосунків? Звичайно, якщо раптом буде хороша людина – треба брати (як то кажуть). А якщо ні, то треба вчитися жити однією.
